дивись

Плавучі острови

Плавучі острови складаються з трьох островів, що самостійно плавають по природному кратерному озеру, оточеному горами з трьох боків. Розташоване на відставні 4,5 км від шосе Бінгьоль-Солхан. Озеро, глибина якого становить понад 50 метрів, живиться постійним потоком прісної води. Найбільш примітною особливістю озера є те, що три острови в ньому рухаються незалежно один від одного, немов пліт. Карликові ясені на цих плавучих островах також привертають погляд. Вода в озері солодка і прозора.

Казкові димарі Бубан

Казкові димарі Бубан розташовані в селищі Огулдере району Санджак, за 50 кілометрів від центру міста. Вони мають важливе значення з точки зору відображення різноманітності природної краси Бінгьоля. Протягом багатьох років паводкові води, що спускалися зі схилів долин, і вітер розмивали скелі, що складалися з туфів, утворюючи цікаві загострені форми скель у вигляді казкових димарів та створюючи природне диво.

Сховища скелі Заг

Вони розташовані на крутій скелі, на березі річки Мурат. До чотириповерхового скельного сховища можна піднятися сходами та вузькою дорогою, висіченою в скелі. В сховищах скелі Заг, які мають чотири поверхи, на кожному поверсі знаходиться різна кількість кімнат різних розмірів.

Існує думка, що гірські породи мають урартське походження, але згодом їх використовували візантійська, генуезька та перська цивілізації. В сховищах скелі Заг можна відвідати 30 кімнат.

Мечеть Ісфахан-Бей

Мечеть, зведена за наказом Ісфахан-Бея на початку 16 століття в період Ак-коюнлу, в місті Бінгьоль на території Нижнього ринку, була побудована з облицювального каменю в архітектурному стилі Ак-койунлу. Незважаючи на те, що з часом вона зазнала численних ремонтів через землетруси, які також вплинули і на саме місто Бінгьоль, мечеть Ісфахан-бей є єдиною історичною будівлею в центрі міста.

Сільська мечеть Багларпинари

Мечеть Багларпинари, розташована посеред історичного кладовища, між фонтаном-чешме та басейном в селищі Багларпинари, є спорудою, що належить до османського періоду, а на дверях мечеті вказана дата 1219 року хіджри (1809 за григоріанським календарем). Історичний надпис має геометричне оздоблення, а кафедра та міхраб всередині мечеті побудовані з облицювального каменю. Колони мечеті прикрашені рослинними мотивами.

У північно-східному куті мечеті знаходиться історичне кладовище, оздоблене облицювально. кам’яною кладкою.

Мечеть Балабан-бей

Мечеть Балабан-бея розташована в районі Кігі і датується періодом Ак-коюнлу, також відома як мечеть Пілтан-бей та Джамі-і Кебір. Мечеть, що була побудована на початку 1400-х років, є найстарішою мечеттю, що зберіглася в Бінгьолі. В саду мечеті знаходиться історичне кладовище, а могила бея Ак-койунлу, Пір Алі-бея, за наказом якого була зведена мечеть, також розташована всередині.

Фортеця королівської доньки (Крал Кизи Калесі)

Це фортеця, побудована на пагорбі, приблизно за 2-3 км на схід від району Генч провінції Бінгьоль. В джерелах вона має назву «Дара Хіні», тобто «Фонтан Дари». Існують дві версії походження споруди. За першою фортеця Королівської доньки (Крал кизи калесі) була побудована за наказом перського правителя Дара в VII столітті до нашої ери для своєї доньки. За іншою версією Ак-койунлу Узун Хасан одружився з Деспіною (або Теодорою), дочкою грецького імператора Трабзона, та наказав побудувати фортецю для неї. Район Генч взяв свою назву від цієї фортеці, яка також відома як «Генч калесі» («Молода фортеця»).

Фортеця Ванк

Вважається, що церкві Ванк, розташованій на високому пагорбі в селищі Ванк, не менше 300 років. Вхідний (західний) фасад покритий гладким облицювальним камінням. Найвизначніша частина церкви це велика кількість хрестів різної форми та розмірів, вигравіруваних на камені біля дверей та на прикрашеному фронтоні. На даху церкви було розміщено два водостоки у вигляді химер з левиними пащами і церкві було надано статус архітектурної пам’ятки місцевого значення.

Фортеця Кігі

Її також називають фортецею мучеників або фортецею Гьоргеч. Існує думка, що фортеця Кігі була побудована в часи урартів. Фортеця має візантійсько-османські архітектурні особливості - північний та західний бік її мають дуже круті схили. Тому до фортеці, з якої відкривається чудовий вид, можна дістатися лише з південної сторони.

Сільський монастир Ескікавак

Історія сільського монастиря Ескікавак, також відомого як монастир Діви Марії з видом на річку або монастир Діви Марії на Високому пагорбі, сягає 14 століття. Монастир був зведений на пологій території, тому з нього відкривається прекрасний вид. Всередині будівлі можна побачити орнаменти з хрестами, зовні - зразки кам’яної кладки.